Газета «Волинь» вже двічі писала про Іллю Степюка з Нововолинська – командира взводу 128 гірсько – штурмової стрілецької бригади
У матеріалі «Думали, що загинув… А він став грозою рашистів!» ми розповіли, як під час бойових дій у найгарячіших точках фронту його підрозділ демонстрував високу бойову майстерність.
Після одного бою молодий офіцер сім діб не виходив на зв’язок. Думали, що вже нема в живих… Але, на щастя, все обійшлося. Тоді його за військові подвиги нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Після закінчення навчання Ілля Степюк потрапив на службу в зону ООС. А з перших днів вторгнення рашистів війна покликала лейтенанта Іллю Степюка відразу на передову. Він — командир взводу легендарної 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади, разом зі своїми підлеглими весь час перебуває у зоні бойових дій.
— Він не в гарячих точках війни, а у пекельних, — каже Віктор Васильович. — У важких боях і бригада загалом, і його підрозділ зокрема завжди з Божою поміччю виходили переможцями. Особливо гаряче було під Мелітополем, коли потрапили в кільце. Але Ілля зумів вивести свій підрозділ з оточення ворогів.
Якими словами передати сім діб переживань батьків, коли син не виходив на зв’язок і вважався загиблим?! Коли мама Альона, наречена Ірина та сестра Аріадна не переставали молитися. І нарешті — живий! Обороняє державу!
Під час наступальних дій на Херсонщині у вересні сміливий Джері (позивний Іллі) отримав поранення. Лікувався у госпіталі, після чого змушений тимчасово ходити з паличкою. Перебуваючи на реабілітації у Закарпатті, в його особистому житті з’явилася нова радісна сторінка. Він одружився з коханою Іриною, яка його вірно чекала всі ці важкі воєнні місяці.