До Всесвітнього дня містобудування розповідаємо про захист цивільних у містах України.

Повномасштабна війна змушує українців шукати нові способи, як убезпечити себе від дій ворога. У містах облаштовують укриття різних видів та запускають волонтерські ініціативи, покликані зміцнити нашу обороноздатність та захистити людей. Ми зібрали всі ці проєкти в один текст.

Вуличні споруди, куди люди можуть сховатись під час сирени та вибухів, облаштували у кількох містах України. Їхня задача — захистити людей від уламків, що летять внаслідок бомбардування.

Перше подібне сховище

 

Вперше такі сховища з’явились у Харкові в середині серпня. На вулиці встановили сховище, розраховане на 12 місць, усередині якого є камери спостереження. Особливість укриття — їхнє оформлення муралами.

Поряд з модулем на зупинці також є 100 кг піску для гасіння займань. За словами міського голови Ігоря Терехова, безпечні зупинки планували встановити у 25 місцях Харкова. Це найбільш завантажені маршрути тролейбусів, автобусів та трамваїв. До 21 листопада у Харкові планують розмістити ще сім таких споруд.

SafePlaceUA
У вересні в Миколаєві залізобетонне укриття встановили на зупинці громадського транспорту. 29 липня тут від російської ракети загинули 8 людей.

Укриття SafePlace 0001 важить 70 тонн, усередині нього можуть одночасно розміститися 24 людини. Конструкцію, яка коштувала 400 тисяч гривень, Миколаєву подарував одеський бізнесмен та меценат Анатолій Редера.

Автори проєкту — благодійний фонд “Юність 2.0” та об’єднання урбаністів і архітекторів Urban.inst. Конструкції з товстими стінками та стелею з армованого бетону у формі коробки планують розміщувати в громадських місцях відпочинку, біля дитячих майданчиків, у парках, скверах, на зупинках.

За словами Іллі Блохіна, голови БФ “Юність 2.0” та керівника проєкту SafePlaceUA, для розробки своїх сховищ вивчали досвід Ізраїлю.

“Звернули увагу на наземні укриття в районах, наближених до сектору Гази, які найбільше піддаються обстрілу. Вони там стоять буквально через кожні 50-100 метрів: на зупинках, у громадських зонах, поряд із дитячими та спортивними майданчиками. У людини є 5-7 секунд, щоб добігти до такого укриття. Їхнє завдання — захистити життя та здоров’я людей від розльоту осколків та вражаючих предметів, ударної хвилі, стрілецької зброї”, — говорить Ілля Блохін.

Нині у SafePlaceUA займаються виготовленням ще більшої кількості таких конструкцій. Їх теж створюють для Миколаєва, а фінансують їх найбільші українські компанії.

“Вони вбачають у цьому проєкті свою соціальну відповідальність перед українцями. Тому наш гуманітарний проєкт має зацікавити насамперед соціально-відповідальний бізнес. Також є бажання долучити до проєкту меценатів з-за кордону”, — говорить Ілля Блохін.

 

Досвіди Кропивницького та Чугуєва

У Кропивницькому перша зупинка-укриття з’явилася на початку жовтня. Від раніше описаних сховищ вона відрізняється тим, що це напівпідвальне приміщення, яке складається зі спеціальних залізобетонних конструкцій. Усередині є лави для сидіння, світло, вентиляція. Переховуватись можуть близько 20 людей.

У Чугуєві Харківської області влітку вулицями почали розміщувати конструкції, які складаються з фундаментальних блоків та мішків із піском. Вони теж мають прикривати людей від уламків, що летять від вибухів.

 

“Будинок Гобіта” зі Львова

Проєкт під такою фентезійною назвою є у Львові. Це захисні укриття із бетону та арматури, що зверху вкриті травою. Посаджені в землю, вони виглядають наче будинки гобітів зі всесвіту “Володаря перснів” Толкіна.

За словами команди проєкту, бетон, з якого зроблені модулі, використовуються у військовому будівництві для зведення об’єктів, стійких до будь-якого впливу: бункери, у тому числі із захистом від ядерної зброї.

Варіанти планування модулів різні: в залежності від кількості блоків укритись можуть до 146 людей.

 

Дніпровські DOTи

У Дніпрі створюють DOTи — це укриття вагою до 12 тонн та висотою у 2,5 метри. Всередині можуть перебувати до 3 людей. Модуль, виготовлений з бетону, захищає від стрілецької зброї, гранатомету, уламків снарядів тощо.

Такі конструкції можна використовувати для укріплення воєнних рубежів, блокпостів, під час оборони мостів, адміністративних, інфраструктурних будівель, а також як тимчасове укриття для цивільного населення в місцях скупчення людей, таких як транспортні зупинки.

20 таких DOTів закупило Дніпро.

ПІДГОТОВКА УКРИТТІВ

Харківський Relive

У Харкові наприкінці літа почав роботу проєкт Relive, його волонтери перебудовують підвали міста під тимчасові бомбосховища.

Що роблять? Прибирають сміття, ґрунтують стіни, проводять електрику, розміщують піддони для лежачих місць, роблять вентиляцію та встановлюють раковини та унітази. На 13 жовтня команда з близько 30 волонтерів уже обладнала 105 підвалів, де можуть розміститися 6 720 людей.

“Як і будь-якій новій сфері перші складнощі завжди пов’язані з побудуванням процесів. Як це повинно бути? Які повинні бути стандарти? Як має бути побудований процес? Хто і що саме повинен робити? З ними зіткнулися і ми. Після того, як побудовані процеси, єдина складність – це гроші, які завжди потрібні на постійній основі для завдань такого масштабу”, — говорить засновник проєкту Макс Бурцев.

Мета команди проєкту — підготувати таку кількість підвалів, щоб там могло укритись 100 000 людей. “Гроші нам потрібні саме на перебудову. Наша ціль — в першу чергу зробити безпечне місце, а не комфортабельне приміщення. Але після безпосередньо перебудови підвалів нам потрібні палети для лежачих місць, обігрівачі або буржуйки”, — говорить Макс Бурцев.

Вінницький досвід

Проєкт “Укриття для життя” ініціював Фонд громади “Подільська громада”. Загалом допомогу змогли отримати для 40 захисних приміщень, розташованих у багатоповерхівках. Також переможцям, які завершили облаштування підвалів, передали бокси з пледами, ліхтарями, серветками та іншими речами першої допомоги.

“Ми розуміли, що це невеликі кошти, але головна ідея полягала в тому, щоб пробудити в мешканців бажання облаштувати безпечне місце у своєму будинку, надати поштовх для продовження роботи”, — написали на сторінці у фейсбук організатори проєкту.

Знайти укриття

У Тернополі працює додаток “ДеУкриття”. У ньому можна подивитись, де є найближче сховище та як до нього пройти. У застосунку є інформація про вид укриття, заклад, у якому воно знаходиться, адресу, режим роботи, наявність туалету чи інтернету.

Схожі мапи є в багатьох українських містах. Ось, наприклад — столична. А у Львові найближче укриття можна знайти за геолокацією чи назвою у Viber та Telegram у міському чатботі City Helper Bot.

Цей матеріал створено онлайн-виданням “Рубрика” в межах програми “Український фонд швидкого реагування”, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання “Рубрика” і не обов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.