“Локі” та “Холодний” — рідні брати. Пішли на війну дев’ятнадцятирічними у 2014 році. Після кількох років служби зробили перерву, під час якої вели активне суспільно-політичне життя, виховували юних патріотів та волонтерили. 24 лютого зброю до рук взяли знову і вирішили розвиватися та вдосконалюватися: бути не лише піхотинцями, а й снайперами.
З братами-військовослужбовцями поспілкувалися кореспонденти Суспільного Запоріжжя.
Брати розповідають: воювати пішли в 19 років без вагань, бо вже тоді відстоювали незалежність Батьківщини у Харкові та боролися проти так званої “російської весни” в місті. Перед тим встигли закінчити Харківський обласний медичний фаховий коледж та попрацювати на швидкій:
“Медичні навички я використовував і на швидкій, і у звичайному житті, і на війні, навіть після 24 лютого, мені доводилося рятувати 300-х. Беземоційність і завжди на релаксі в будь-якій ситуації, то воно дуже сильно в цьому допомагає”, — розповідає “Локі”.
У 2014 році та зараз, під час повномасштабної війни, вони — піхотинці. Всі необхідні навички опановували на полі бою. “Холодний” служив три з половиною роки, а “Локі” — півтора.
“Ми вже вчилися у полку та на завданнях. Я взагалі не військовий, для мене військова дисципліна — то дуже важко, я така вільна людина, полюбляю свободу, коли я роблю, що хочу, а армія — це більше, коли повинен робити те, що тобі кажуть”, — ділиться “Холодний”.
Коли російська армія повномасштабно атакувала Україну 24 лютого, брати одразу взялися за зброю:
“Коли евакуювали маму з Харківської області, ми одразу вирушили до Києва, як і більша частина наших побратимів. Бо в перші години всі панікували, я мамі пояснював, якщо Україна вистоїть 2-3 дні, то далі ми вже переможемо, то буде питання часу”, — згадує “Локі”.
Зараз хлопці мають трохи вільного часу, тож відточують майстерність у снайперській справі. Почали працювати у снайперській парі з травня:
“Ми вдосконалювали свою зброю і снайперський комплекс, тому що це то не тільки гвинтівка, а ще й багато різноманітних моментів, які є додатками до гвинтівки, без яких у сучасній війні дуже тяжко”, — пояснює “Локі”.
Кошти на всю необхідну амуніцію та елементи до гвинтівки збирають самотужки, також допомагають побратими та волонтери. Хлопці зауважують, у снайперській справі важливо враховувати найменші деталі, а також знайти тренера та того, хто налаштує зброю.
“У снайперській справі дуже важливо, щоб була постійність, ти повинен потрапляти, наприклад, в одну і ту ж ціль. Тому, чим більше ти стріляєш, чим більше ти тренуєшся, тим краще ти влучаєш у ціль. Ось і все. Тому ми, як тільки у нас є можливість, є в нас набої, відразу вирушаємо на полігон та стріляємо”, — розповідає “Холодний”.
Локі ділиться, снайперство подобається більше, адже тут потрібно проявляти себе, як професіонала у різних сферах:
“Від маскування до мінно-технічних моментів, розуміння вітру та високоточної стрільби. Думати, як і що треба робити, бо якщо ти на позицію прийшов і просто кинеш гвинтівку, і будеш дивитися в приціл, то дуже великі шанси, що тебе “забаранять” швидше, ніж ти побачиш свою ціль”.
Окрім того, що “Холодний” і “Локі” зараз на війні, встигають волонтерити, а також вести YouTube та Telegram канали, де розповідають про будні військових, жартують та діляться проблемами й власними враженнями.
Кажуть, що військовим треба це робити, аби люди більше знали, що відбувається, які є потреби, і формувати у населення суспільно-політичну думку.
Брати розповідають, мають чіткий план як діяти зараз і після перемоги:
“Спочатку вижити, а потім будемо дивитися, тому що ця війна не закінчиться деокупацією Донецька, Луганська, Крима, люди не повинні будувати собі ілюзії. Поки стоїть режим в Кремлі — Україна буде під тотальною небезпекою. Ми повинні воювати не поки деокупуємо території, а поки не зруйнуємо Кремль”.