10 листопада Глухів прощався із 43-річним Олександром Васильченком, який загинув, захищаючи місто Бахмут на Донеччині. На війну він пішов добровольцем, у перший день повномасштабного вторгнення.
Чоловік служив командиром стрілецького відділення, — розповідає побратим Олександра Сергій: “Вийшовши на позицію та простоявши 40 хвилин, він загинув. Загинув як герой. Він боронив нашу країну, боронив її від нечисті. Ми 24 лютого пішли у добровольче формування, були у місті Глухові, а потім добровольцями пішли у військкомат. Були під Черніговом, а після ротації нас перекинули у місто Костянтинівка”.
До війни Олександр Васильченко тримав у Глухові станцію технічного обслуговування, був відомим у місті майстром та мав авторитет серед автомобілістів, — розповідає глухівчанин Федір: “Чудова людина була і майстер відмінний. Часто доводилось звертатись до нього – він ніколи не відмовляв. За грошима не гнався, душа була хороша у людини. Шкода хлопця, молодий.Тільки розпочалася війна — він вже був у теробороні, я тоді приїхав до нього, а він каже – вже все, СТО не працює”.
Олександру було 43 роки. В нього залишилися син, дружина та старенька матір.
“Знав Сашка з хорошої сторони, ми сусіди, він дуже любив тварин. Він залишиться у пам’яті глухівчан з дуже-дуже порядної сторони”, — згадує про загиблого його сусід Борис.
Поховали Олександра на місцевому Вознесенькому кладовищі.