Skip to main content

У Полтаві прощаються із Артемом Медведєвим, який загинув на війні

Панахиду за загиблим Артемом Медведєвим 18 листопада влаштували у Свято-Успенському соборі в обласному центрі. Артем Медведєв народився у 1991 році в Полтаві. У 2008 році закінчив школу № 9. З 2008 по 2013 […]

Панахиду за загиблим Артемом Медведєвим 18 листопада влаштували у Свято-Успенському соборі в обласному центрі.

Артем Медведєв народився у 1991 році в Полтаві. У 2008 році закінчив школу № 9. З 2008 по 2013 рік навчався на історичному факультеті Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Артем був ультрасом «Ворскли», грав у футбол. Працював у Полтаві та Києві, виховував доньку.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Артем вступив у територіальну оборону Полтави. Оскільки тут було спокійно, то перевівся до Києва. Коли ворог відступив з Півночі, Артем перевівся у батальйон «Стугна», де виконував бойові завдання на південному напрямку на посаді гранатометника.

Попрощатися із бійцем прийшли рідні, знайомі, побратими та інші полтавці.

Загинув 18 серпня поблизу села Максимівка Миколаївської області. Він був гранатометником. Про це розповів речник обласного центру комплектування та соцпідтримки Роман Істомін.

“З Артемом ми навчалися в школі, це мій однокласник. Я його знаю як гарного друга, гарного батька і героя України. Віддав своє життя за Україну. Слава йому. Мужня, добра, розумна людина”, – каже однокласник Артема Медведєва Антон Бондар.

Дружина брата Артема Медведєва — Анастасія — так розповіла про його життя:

— Артем був людиною вольовою, рішучою, якщо мав якісь переконання, то слідував їм беззаперечно. І коли почалося повномасштабне вторгнення, він був у Полтаві. Чоловік з ним спілкувався, обговорювали що робити, як бути корисними, хоча в армії ніхто з них не служив, зі зброєю справи не мав. Тобто, попри те, що розуміння як допомогти не було, у нього було чітке розуміння, що він не має просто сидіти і чекати, відтак наважився піти у місцеву тероборону, з думкою, що там навчать військовій справі.

Поховають чоловіка на кладовищі у селі Затурине, що неподалік Полтави. У нього лишилися мати, батько, брат та донька.

Вічна слава та пам’ять тобі Герою!