У цей день наше місто у жалобі – проводжає у останню путь Калініченка Андрія Миколайовича, який народився 22 вересня 1973 року у Кременчуці.
Про це повідомили у Кременчуцькій міській раді.
У нашому місті тривалий час проживав і працював. Із початку активних бойових дій він вступив до лав збройних сил України, потрапив у одну із артилеристських бригад у відділ артилеристської розвідки, був там водієм.
«Андрій іноді виїжджав у зону бойових дій. Не Витримало його серце і вже 14 листопада 2022 року він помер. У нього залишилася мати, яка зараз мешкає на Третьому Занасипу», – розповідає розповів військовий із позивним «Художник».
За його словами хлопці, з якими дружив і служив А.Калініченко, наразі у зоні бойових дій. А нещодавно обірвалося життя його сусіда Єгорова.
«Ми проводжаємо їх в останній путь і там на Алеї Героїв два друга будуть разом», – слова «Художника».
Провести у останню путь Андрія Калініченка прийшли його товариші, колеги, рідні і знайому, а також однокласники.
Його однокласниця Тетяна Гегельська згадує, що із Андрієм вчилися разом у школі №3.
«Він був дуже гарною людиною, гарно вчився, був активним хлопцем. Життя особисте не склалося, тому він у перших рядах пішов захищати Батьківщину. Останнє повідомлення, яке він надіслав усім однокласникам, це: «Мені не соромно буде зустрітися на зустрічі випускників». І так вийшло, що клас весь зібрався саме тут… Він був дуже доброю людиною», – пані Тетяна згадує, що Андрій пішов служити в один день з її чоловіком.
«Писав короткі повідомлення: «Тут гаряче! Все буде Україна! Я обов’язково повернуся. 26 лютого він пішов до військкомату, а 27 лютого вже був водієм у частині», – ділиться Т.Гегельська.
Із захисником прощалися уКременчуцькому Міському палаці культури далі у Свято-Миколаївському соборі.
Поховали Герою на Алеї Пам‘яті Свіштовського кладовища.