Чернігівщина 24 листопада в останню путь провела трьох воїнів — Миколу Деревянка, Олександра Волікова та Олександра Максименка. Всі троє загинули на Донеччині.
Про це повідомляє обласний військкомат на своїй сторінці у Facebook.
Молодший лейтенант Микола Деревянко народився 22 травня 1995 року в селищі Вапнярка на Вінничині. В дитячі роки разом з рідними переїхав на Ніжинщину, тут закінчив 9 класів Ніжинської гімназії №3, після неї — Ніжинський агротехнічний технікум, а згодом і Чернігівський політехнічний університет.
До повномасштабного російського вторгнення Микола працював у магазині будівельних матеріалів “ВЕНА”, але після подій 24 лютого долучився до Захисників України, потрапивши на службу до складу військової частини А0989 на посаду командира артилерійського взводу.
17 листопада 2022 року під час боїв поблизу населеного пункту Невельське на Донеччині Микола Деревянко загинув.
Поховали бійця на кладовищі “Яцево” у Чернігові.
Старший солдат Олександр Воліков народився 9 вересня 1991 року у селі Клюси на Сновщині. Тут він навчався у місцевій школі, потім — у Петрівській ЗОШ І-ІІІ ст, а у 2009 році отримав спеціальність токаря у Чернігівському вищому професійному училищі й працював на ТОВ “ЧеЗаРа”.
З 2009 по 2010 рік Олександр проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після початку повномасштабної війни чоловік знову повернувся до лав Захисників, потрапивши на службу спочатку до одного з підрозділів Чернігівщини, а трохи згодом — до військової частини А4569 на посаду водія.
16 листопада 2022 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині Олександр Воліков разом з побратимами потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Врятувати бійця не вдалося.
Поховали воїна на кладовищі малої батьківщини.
Старший сержант Олександр Максименко народився 8 квітня 1979 року в селищі Сосниця. Тут навчався у місцевій школі, де закінчив 9 класів, після чого вступив до Сосницького СПТУ №31 — там у 1997 році чоловік опанував спеціальність “Водій – категорії “С”.
У 1999-2000 роках Олександр проходив строкову військову службу, де й отримав звання старшого сержанта. У травні цього року чоловік знову долучився до оборонців України. Він потрапив на службу до одного з підрозділів Чернігівщини, а трохи згодом — до військової частини А4569 на посаду командира одного з відділень окремого кулеметного взводу.
15 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині Олександр Максименко загинув.
Поховали бійця на місцевому кладовищі рідного села.